Інтрамікон оральний (інтраконазол, п/грибк) Бровафарма 50 мл.

Інтрамікон: Надійний помічник у боротьбі із системними грибковими ураженнями шкіри.

Найбільш поширені захворювання шкіри, які передають людині собаки та кішки – це дерматомікоз, дерматофітоз, грибок, лишай.

Причинами виникнення грибка/лишая у свійських тварин:

• слабкий імунітет
• погане харчування
• стрес після транспортування чи зміни умов проживання
• життя в обмеженому просторі та малорухливість
• поява нової тварини в будинку
• утримання багатьох тварин в одному місці, наприклад у розплідниках, притулках для тварин
• наявність захворювань, що порушують бар'єрну функцію шкіри – атопічний дерматит, подряпини, ектопаразити тощо.
• тривале лікування гормональними/стероїдними протизапальними препаратами (кортикостероїдами)
• наявність гельмінтів
• попадання суперечка грибків з вулиці

Особливості лікування грибкових захворювань

Грибкові захворювання вражають шкіру та/або слизові оболонки кішок і собак, тому тільки зовнішніх лікарських засобів може бути недостатньо.

Коли захворювання повністю вилікувано, існує ризик розвитку рецидиву, оскільки грибкові агенти виробляють резистентність до фунгіцидних засобів.

Системні протигрибкові препарати є дуже токсичними для тварин, тому їх використовувати тільки лікар ветеринарної медицини після встановлення точного діагнозу. У кожному випадку підхід до лікування може суттєво відрізнятися.

Іноді при генералізованому перебігу дерматофітії кращого терапевтичного ефекту можна досягти, лише застосовуючи системний фунгіцид.

Ефективним та відносно безпечним є засіб виробництва ТОВ "БРОВАФАРМА" Інтрамік . Це препарат системних процесів на основі ітраконазолу.   

Необхідність системного лікування має визначати лише лікар ветеринарної медицини!

Під час лікування тварини та протягом місяця після одужання необхідно регулярно обробляти приміщення для дезінфекції. Це важливо, тому що суперечки грибка здатні жити у приміщеннях роками. І навіть якщо тварина одужала, вона та її власники можуть заразитися знову.

Різновиди грибних захворювань

Крім трихофітії та мікроспорії у тварин діагностують та інші мікози.

Кандидоз   – захворювання грибкової природи, що виникає внаслідок надмірного розмноження дріжджового грибка Candida albicans. Як і у випадку з дерматофітами, тварина може бути носієм, а лікування кандидозу може знадобитися лише за певних умов. Придатне середовище для розвитку грибка – травмовані ділянки шкіри та слизових оболонок.

Інфекція маласезія (Malassezia)   – дріжджовий грибок, що живе на шкірі кішок та у вухах. Його надмірне розмноження відбувається внаслідок зниження імунітету і є причиною отитів та дерматитів. Виникненню захворювання сприяють волога запалена шкіра, алергії, гормональні порушення, хронічні ушкодження шкіри.

Підшкірні мікози   - це захворювання грибкової природи, коли збудники (ґрунтові грибки) проникають у живу тканину через ороговілі шари епітелію. Але по всьому організму грибок поширюється нечасто, його розвиток обмежується глибокими шарами шкіри. Такі захворювання досить рідкісні, але іноді трапляються. Це споротрихоз (збудники – гриби Sporotrix schenckii), фаєгіфомікоз (збудники – гриби сімейства Dematiaceae), міцетоми.

Системними грибковими захворюваннями   називають грибкові інфекції, які поширилися на значні ділянки шкіри та навіть внутрішні органи. Поразки шкіри у своїй бувають первинними (збудник розмножується у шкірі, потрапивши туди внаслідок травми чи зараження відкритої рани) і вторинними (інфекція захопила весь організм, проявляється різними симптомами, зокрема і шкірі). Грибки, що викликають системні мікози, зазвичай живуть у ґрунтах – це   Cryptococcus neoformans   (викликає криптококоз),   Сoccidioides immitis   і т.д.

Часто для лікування системних мікозів недостатньо лише зовнішньої обробки Енконом або перорального прийому Інтраміки. Іноді виникає необхідність хірургічного висічення уражених тканин. Тому дуже важливо періодично оглядати тварину та звертатися до лікаря при виявленні найменших уражень шкіри та вовни.

Розчин для перорального застосування

Склад

1 мл препарату містить:

ітраконазол - 10 мг

Допоміжні речовини

пропіленгліколь, розчин сорбіту 70%, гідроксипропіл-бета-циклодекстрин, сахаринат натрію, карамель, ароматизатор, кислота хлоридна, натрію гідроксид, вода високоочищена.

Опис

Рідина жовтого або світло-бурштинового кольору, прозора.

Фармакологічні властивості

Ітраконазол – синтетичний протигрибковий засіб широкого спектру дії, похідна сполука тріазолу. Активний проти дерматофітів, дріжджів, цвілевих грибів – Trichophyton spp., Microsporum spp., Candida spp., Malassezia spp., Aspergillus spp. та інших збудників мікозів. Взаємодіє з 14-α-деметилазою - ферментом цитохрому Р-450, який є речовиною, необхідною для перетворення ланостеролу на ергостерол. Пригнічення синтезу ергостеролу призводить до підвищення проникності клітин та витікання клітинного вмісту мікроміцетів. Може пригнічувати ендогенне дихання, трансформацію дріжджів у міцеліальні форми, гальмувати поглинання пурину та погіршувати біосинтез мікроміцетами тригліцеридів та/або фосфоліпідів.

Після перорального застосування ітраконазол добре всмоктується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі через 2,5 години. Біодоступність при вживанні кормом становить близько 55%, а при використанні голодного шлунка зростає на 30%. У плазмі зв'язується з білками більш ніж на 99%, в основному з альбуміном.

Ітраконазол добре проникає у тканини. Його концентрації у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці та м'язах у 2-3 рази вищі за концентрацію у плазмі. Концентрація в кератинових тканинах, особливо у шкірі, приблизно в чотири рази перевищує його концентрацію у плазмі крові.

Метаболізується у печінці з утворенням великої кількості метаболітів. Період напіввиведення із плазми крові собак та кішок становить 28-30 годин. Після багаторазового застосування період напіввиведення зростає. У незміненому вигляді з фекаліями виводиться до 18% від введеної дози, із сечею – менше 0,03%. У вигляді неактивних метаболітів із сечею виводиться приблизно 35%, з калом – близько 54%.

Показання

Лікування собак і кішок, хворих на мікози та дерматофітози, викликані переважно видами Trichophyton verrucosum, Trichophyton mentagrophytes, Trichophyton equinum, Microsporum canis, Microsporum gypseum.

Протипоказання

Не застосовувати тваринам з підвищеною чутливістю до діючої речовини препарату, порушеннями функцій печінки та нирок, вагітним та тваринам, що годують, котам і собакам у віці до 2-х місяців.

Спосіб застосування та дози

Препарат дають перорально (переважно голодний шлунок) за допомогою шприца дозатора в дозі 0,5-1 мл (5-10 мг ітраконазолу) на 1 кг маси тіла, 1 раз на день. Препарат слід вводити повільно та обережно, щоб тварина встигала його ковтати.

При лікуванні кошенят і щенят необхідно якнайточніше розрахувати дозу препарату відповідно до маси тіла вихованця. Для кошенят вагою менше 0,5 кг застосовують шприц об'ємом 1 мл, що дозволяє точно дозувати препарат.

Дорослим котам та кошеням засіб можна давати разом із кормом.

Лікування кішок і собак проводять методом пульсової терапії переважно за трьома курсами по 7 днів з інтервалом 7 днів між ними. Собакам після першого 7-денного курсу препарат можна давати ще 20 днів за день.

У складних випадках, якщо початок лікування має позитивні результати, його можна продовжити до повного одужання під контролем лікаря ветеринарної медицини.

Застереження

Собаки та кішки ітраконазол переносять краще за кетоконазол. Побічні ефекти спостерігаються рідко. Але у деяких собак можуть виникати гепатотоксичність, еритеми, васкуліти, а також набряки кінцівок, а у кішок – розлади ШКТ (анорексія, втрата ваги, блювання), гепатотоксичність та пригнічення. При появі тяжких побічних ефектів лікування необхідно припинити та призначити курс підтримуючої терапії.

Тварини з незадовільним загальним станом, які мають додаткові захворювання, потребують ретельного спостереження під час лікування.

Котам та собакам із серцевими захворюваннями необхідно проводити обстеження та припиняти лікування при погіршенні клінічних показників.

Рекомендується дезінфікувати та прибирати місця проживання тварин під час та після курсу лікування.

Одночасне застосування препарату з антацидами, рифампіцин значно знижує його ефективність. Не використовувати разом із іншими препаратами без консультації лікаря ветеринарної медицини.

Умови зберігання

У сухому темному, недоступному для дітей місці при температурі від +5 до +25 °С.

Після розтину флакона препарат застосовувати протягом 35 днів.

Термін придатності

2 роки.