Стрептоміцин-антимікробний препарат 1 гр

(порошок для розчину для ін'єкцій)

листівка-вкладка

 

Порошок білого кольору добре розчинний у воді.

1 мг препарату містить діючу речовину:

стрептоміцину сульфат — 720 ОД.

Стрептоміцин — антибіотик аміноглікозидної групи. Він активний відносно більшості грамнегативних мікроорганізмів (Campylobacter spp., Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia spp., Klebsiella spp., Haemophilus influenzae, Neisseria meningitidis, Yersinia pestis, Francisella tularensis, Brucella spp.) та деяких грампозитивних мікроорганізмів (Erysipelothrix rhusiopathiae, Staphylococcus spp.). Менш активний відносно Streptococcus spp. (у т. ч. Streptococcus pneumoniae, Enterobacter spp.). Стрептоміцин не активний відносно анаеробних бактерій (Spirochaetaceae, Rickettsia spp., Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa). Механізм бактеріостатичної дії полягає в пригніченні білкового синтезу мікробної клітини (блокада функції рибосом), що призводить до утворення неповноцінних білків, припиненні росту та розвитку мікробної клітини.

Стрептоміцин не ефективний при інфекціях, викликаних мікоорганізмами роду Clostridia і іншими анаеробними мікроорганізмами, плазмідами, грибами, рикетсіями і вірусами.

Стрептоміцин при внутрішньом’язовому введенні швидко та повністю абсорбується в кров. Максимальна концентрація його в крові спостерігається через 1–2 години. Після одноразового введення у середній терапевтичній дозі антибіотик визначається в крові протягом 6–8 годин. Створюються високі концентрації препарату в легенях, нирках, печінці, позаклітинній рідині. Препарат має слабку тропність до жирової та кісткової тканин. Через неушкоджений гемато-енцефалічний бар’єр не проникає. Добре проникає крізь плаценту та в молоко. Препарат зв’язується з білками крові менше, ніж на 10%. При нормальній видільній функції нирок при повторних введеннях не накопичується в організмі. Не метаболізується. Період напіввиведення становить 2–4 години. Екскретується переважно нирками (95%) у незміненому вигляді. Виведення препарату сповільнюється при порушеній функції нирок, при цьому концентрація його в організмі підвищується та можуть розвинутись побічні реакції (нейротоксичні).

Лікування великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, коней та собак, хворих на лептоспіроз, бруцельоз, туляремію, пневмонії, диплококові інфекції, мастити, ендометрити, ендокардити, менінгіти, рановий і післяродовий сепсис, бешиху свиней, злоякісну катаральну гарячку, кампілобактеріоз (у великої рогатої худоби) та інші захворювання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до стрептоміцину.

Безпосередньо перед застосуванням препарат розчиняють у ізотонічному розчині натрію хлориду чи розчині новокаїну 0,5 % з розрахунку 0,25 г стрептоміцину на 1 мл розчинника (1 г препарату у 5 мл). Розчин стрептоміцину сульфату вводять внутрішньом'язово, глибоко в м'яз. Курс лікування - 4-7 діб. Препарат вводять 2 рази на добу з інтервалом у 12 годин у наступних дозах:

 

Вид тварин	Разова внутрішньом'язова доза (мг/кг маси тіла)
	Дорослі тварини	Молодняк
Велика рогата худоба	5	10
Вівці, кози	10	20
Свині, собаки	10	20
Коні	5	10

При лептоспірозі стрептоміцин вводять протягом 4-10 діб у дозі 25 мг/кг, у важких випадках дозу можна збільшити.

 

Підвищена чутливість до стрептоміцину.

Не застосовувати тваринам із нирковою та серцево-судинною недостатністю.

Не застосовувати одночасно в аміноглікозидними антибіотиками (канаміцин, неоміцин, мономіцин, гентаміцин) через можливість посилення нефротоксичної дії.

Забій тварин на м’ясо дозволяють через 20 діб після останнього застосування препарату. Споживання молока дозволяють через 10 діб після останнього застосування препарату. Отримане, до зазначеного терміну, м'ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

Скляні флакони закрити гумовими корками під алюмінієву обкатку по 1,0 г.

Сухе, темне, недоступне для дітей місце при температурі від 5 °С до 25 °С.

Термін придатності - 3 роки.